Легенда про пряниковий будиночок

20 Лис 2015

5097

Веселий легкий сніжок припорошив дахи будинків, вулички Нюрнбергга та коміри перехожих.

Жителі містечка були привітними, їх переповнювала радість та надія напередодні Різдвяних свят. Кожен мав заповітну мрію. І кожен з посмішкою вдивлявся в іншого, знаючи, що всі людські серця сповнені теплотою навіть в найлютіший мороз.

І лише пекар Михайло був засмучений. Завжди привітний та співчутливий до інших, добродушний та ласкавий, цього дня він був сумним та похмурим. Нікому нічого не бажав, не шуткував з покупцями, лише мовчав та важко зітхав час від часу.

Ніхто не розумів, що трапилося з цією доброю людиною, але всі намагалися допомогти. Так, потроху містяни дізналися,що єдина дочка пекаря – десятилітня Елізабет – важко хвора. І жоден лікар не здатний допомогти.

IMG_6567

Ось уже декілька ночей плаче пекар, прислуховуючись до переривчастого дихання дочки. Всі засоби перепробував турботливий батько, і нічого не допомогло.

Одного разу до нього в лавку зайшла старенька бабця, згорблена та сива, вона попросила в нього трішки черствого хлібу. Вона мала такий нещасний вигляд, весь її одяг був стареньким та зношеним. Бабуся зворушила змучене серце Михайла, він щиро поспівчував цій старенькій. Тому він дав їй хлібу та декілька своїх найкращих пряників:

- Це Вам до Різдва!

- Ні-ні, дякую Вам, проте я не маю на це грошей!

- Гроші – це ще не все! Я дарую Вам пряники просто так!

Старенька посміхнулась своєю невеселою мудрою посмішкою, взяла пряники та вже збиралась іти, як раптом обернулася біля дверей:

Ви – добра людина, пекар! Ваша випічка саме тому така смачна, що приготована з любов’ю! Вона може зцілити душу та вилікувати тіло.

Я дуже-дуже старенька і пам’ятаю одну легенду. Колись в Римі люди випікали цілі пряничні будиночки, вони ставили їх на вівтар і чекали на духів добра. Ті ж, спокушені ароматом пряностей та меду, прилітали та влаштовувались в будиночках на ночівлю. Вранці вся родина до останньої крихти з’їдала будиночок, а разом із ним і боже благословення на здоров’я та щастя на цілий рік.

Я бачу, що Ваше серце в печалі. Приготуйте пряниковий будиночок для донечки і Ваші сльози висохнуть! – з цими словами старенька вийшла з пекарні.

Михайло був розгублений, проте в своєму розпачі він був ладен ухопитися за найменший шанс, щоб урятувати рідну кровинку. І він прийнявся до справи.

Містяни ж, дізнавшись про майбутній пряничний дарунок для Елізабет, теж вирішили допомогти. Кожна господиня приносила найкращі продукти зі своєї кухні і дарувала з самими теплими, самими щирими побажаннями.

Робота над пряниковим дивом кипіла, а дівчинці ставало щодалі гірше. Вона вже не могла вставати з ліжечка і лише безпорадно дивилася у віконечко:

- Знаєш, татусю, я б так хотіла погратися в сніжки… Сніг такий чудовий… Мабуть, він смачний… Подивись, як граються дітки…

Почувши ці слова, Михайло знов пішов на кухню, ховаючи сльози та біль у серці.

Через деякий час, як раз напередодні Різдва будиночок був готовий. Пекар із замиранням серця приніс його донечці:

- Подивись, дитино, тут справжній сніг на даху. Тепер ти можеш спробувати його на смак! – промовив Михайло і простягнув дівчинці солодкий подарунок.

Оченятка Елізабет заіскрилися, вона з цікавістю дивилася то на тата, то на будиночок. Тоді обережно спробувала цукрову пудру з даху будиночка:

- І справді, він такий смачний! Можна я поділюся будиночком з іншими дітками?

- Звичайно, серденько! Тільки одягайся тепліше!

Елізабет обережно вилізла з ліжечка, надягла теплий одяг, рукавички та шапку й вийшла на двір.

Декілька годин рум’яні дітлахи гралися в сніжки, катали одне одного на санчатах та гралися в квача. А тоді з апетитом ласували пряниковим будиночком.

На ранок після Різдвяної ночі Елізабет прокинулася бадьорою та здоровою. Вона весело забігла до кімнати батьків та прощебетала:

- Татусю, прокидайся! Беремо санчата та гайда гуляти! Який сьогодні чудовий день!

З того часу всі жителі містечка щиро вірять в цілющу силу пряникових будиночків та добрих намірів.

Наші серця і наші пряники так же наповнені любов’ю, як і класичні лебкухени. Ми бажаємо Вам світлих та радісних днів, здоров’я та любові! І звичайно ж – Смачного! Вірте в добро і добро повірить в Вас! З Новим Роком та з Різдвом!

Поділитися цією новиною

Оберіть своє місто

Повне або часткове копіювання матеріалів сайту заборонено і буде переслідуватися юридично. Всі тексти захищені авторським правом відповідно до ст. 13, 15, 16, 20 ГК України, розділ V Закону «Про авторське право і суміжні права». Цитування ресурсу можливе тільки з письмового дозволу власників з обовязковим прямим клікабельно посиланням.